"Не погасне біль голодомору 1932-1933 років..."
24.11.2017
Кожен народ має свої традиції, історію. У пам'яті людській навіки залишаться найстрашніші роки в історії української нації - роки голодомору. Кажуть, що минуле не належить нікому. Це надбання нинішніх і майбутніх поколінь бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторювалися.
«Не погасне біль голодомору 1932-1933 років...» Під таким гаслом у Бичківській ЗОШ І-ІІ ступенів учні 7 класу разом з їхнім класним керівником Прокопів М.І. провели Урок пам'яті жертв голодомору (85-ті роковини).
Учасники заходу розповіли про жахливі події Голодомору в Україні, звучали погляди істориків та сумна поезія. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять невинно загиблих, що стали жертвами тоталітарної системи. Також були озвучені спогади очевидців про страшні події 1932-1933 років.
Не залишились осторонь шкільний та сільський бібліотекарі (Драбиняста Г.Р. та Польник Н.Р.), які підготували тематичну виставку книг «Україно, пам'ятай, світе, знай...».
Всіх присутніх старшокласники закликали долучитися до щорічної акції «Запали свічку», яка пройде 25 листопада 2017 року о 16.00 год.
Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели до тла?
Як навіть варево виймали з печі,
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі
І з торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чому ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору,
-Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв?
Хто? На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський молох світ нам затуляв!
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах...
А кажеш - не було голодомору!